Книги

Сергій Жадан


"Будь-яка спроба вибудувати зось постійне в цьому житті наперед приречена на поразку, це те саме, що будувати щось постійне серед швидкої води - вода все одно знесе всі твої будівельні матеріали, оминаючи тебе холодно і байдуже. Ти завжди маєш вибір - або хапатись за випадкові поодинокі гілки, що пропливають навколо тебе, намагаючись з єднати їх і затримати цей невпинний потік, або віддатись йому, цьому потоку, дозволити йому нести себе вперед, відчуваючи, яка ця вода глибока, а ця течія - підвладна, і насолоджуючись можливістю проплисти ще кілька метрів разом їз усією водою цього світу. Тому що до кінця допливе той, хто від початку не боявся потонути, хто знаходив велику любов, хто відчував солодку радість, хто переживав справжній відчай, ось саме він і допливе до кінця. Якщо, звісно, не обламається."

Комментарии:

  • 2014-05-29 21:55 Имя: vladisla

    "Будь-яка спроба вибудувати захисні стіни, спробувати окопатись, убезпечити своє існування і свою стабільність, обов язково призводять до встрати контролю над ситуацією, життя в цьому випадку вислизає з рук, мов повітряний змій, і ти лишаєшся сам на сам зі своїм страхом і невпевненістю."
    0
  • 2014-05-29 21:55 Имя: vladisla

    "Доки ти лишаєшся вільним, доки ти називаєш речі своїми іменами, тобі немає чого боятись життя, воно повністю залежить віж тебе, повністю підпорядковується..."
    0
  • 2014-05-29 22:07 Имя: vladisla

    "Чим прикметні всі історії любові? Можливо тим, що людина, коли вона по-справжньому закохана, насправді не потребує допомоги ззовні. Їй зовсім не потрібні жодні сприятливі чинники, жодна стороння допомога, їй байдуже, як складаються обставини навколо неї, як довкола неї розвиваються події, наскільки прихильно до неї ставляться святі, наскільки вдало разташовуються зірки і планети: закохана людина переповнена своєю пристрастю, вона керуються виключно своїм підшкірним божевіллям, її веде вперед її серце, її душа і внутрішні органи, вони не дають їй спокою, не дають спочинку, вимотуючи щоденно безкінечною жагою - глибоко, як артезіанськийколодязь, чорною, як свіжа нафта, солодкою, як сместь уві сні, о п ятій ранку , в старому фольксвагені, на польсько - німецькому кордоні.."
    0
  • 2014-05-29 22:12 Имя: vladisla

    "Будь-яка подорож потребує зупинок, і будь-який водій, яким би витривалим він не був , мусить в якійсь момент зупинитись. І чим довше ти їдеш, тим довшими стають зупинки, аж доки в якийсь момент ти не зхупинишся зовсім, не в змозі рушити далі, на відстані одного перегону від того місця, куди ти мав приїхати, де ти не був так давно і на тебе зовсім-зовсім ніхто не чекає..."
    0
  • 2014-05-29 22:35 Имя: vladisla

    "Мертві пахнуть по-різному, мертва шкіра пахне свохм минулим, мертве життя - по-особливому пахне тим, що починається після нього..."
    0
  • 2014-05-29 23:12 Имя: vladisla

    "У мене все гаразд у моїх стосунках із життям, навіть попри його клінічну мудакуватість."
    0
  • 2014-05-29 23:23 Имя: vladisla

    "Стосунки завжди тримаються на довірі. Люди часто не довіряють одне одному з незрозумілих причин, вони просто відвертаються одне від одного в найбільш потрібний момент і спокійно засинають, дивлячись у кольоровій темряві свої кошмари."
    0
  • 2014-05-29 23:43 Имя: vladisla

    "Той, хто пережив справжній розпачЮ зрозуміє мене напевно. Одного ранку ти прокидаєшся і раптом розумієш, що все погано, все дуже погано. Ще зовсім недавно, скажімо вчора, ти мав можливість щось змінити, поправити, пустити вагони іншими коліями, але тепер усе - ти лишаєшся осторонь і більше не впливаєш на подіх, що розгортаються навколо тебе, мов простирадла. Ось це почуття безпорадності, відстороненості й відлучення людина відчуває, очевидно, перед смертю, якщо я вірно розумію концепція смерті - ти ніби все робив правильно, ти все тримав під контролем, чому ж тебе намагаються відключити від покручених червоних дротів системи, вбити, як файл, і вичистити, мов підшкірну інфекцію, чому життя, в якому ти щойно брав безпосередню участь, прокочується, наче море, у східному напрямку, швидко віддаляючись і залишаючи по собі сонце повільного помирання. Несправедливість смерті особливо гостро відчувається за життя, ніхто не переконає тебе в доцільності твого переходу на торіторію померлих, у них просто не вистачить аргументів для цього. Але все погано, ти раптом сам починаєш у це вірити, усвідомлюєш, і дозволяєш якимось шарлатанам, алхімікам і патологоанатомам вирвати твоє серце і показувати йогона ярмарках і кунсткамерах, дозволяєш їм проносити його під полою для поведення сумівних експериментів та відправлення безрадісних ритуалів, дозволяєш їм говорити про себе, як про померлого і крутити в покурених пальцяхсвоє серце - чорне від втраченої любові, легких наркотиків і неправильного харчування."
    0
  • 2014-05-30 00:14 Имя: vladisla

    "Я сижду і відслідковую, як повз мене рухається час. Він намагається робити це тихо і непомітно, за великим рахунком, йому це вдається, він умілий і витривалий, він, на відміну від мене, вміє чекати і не втомлюється від безкінечного виснажливого руху, і лише час від часу, коли робить різкі і необрежежні рухи, солона хвиля збиває з ніг чергового свідка, з яким мені ддовелось стояти на одному узбережжі. На цьому й будується принцип любського братерства - все що ти можеш, це лише підтримувати когось своєю присутністю, все інше від тебе не залежить, але й ти не залежиш від усього іншого. Уважно слідкуй за хвилями - одна з них твоя..."
    0
  • 2014-05-30 00:30 Имя: vladisla

    "Продовження цього життя цілком може відбуватись у вагонах метрополітену, на станцях і переходах; спускаючись щоранку під землю, проходячи під браму, ти навіть не знаєш, з ким тобі доводиться їхати в одному напрямку, більше того - ти навіть не здогадуєшся, що напрямки у вас різні, попри те, що ви їдете в одних вагонах. Світ мертвих дихає з тобою одним повітрям, не удавай, що ти цього не помічаєш, це лише справа часу, одного разу ти прийдеш сюди і тобі охоче поступляться місцем, ти навіть не помітиш, як це станеться, просто ввійдеш сюди і залишишся до кращіх часів..."
    0
  • 2014-05-30 00:34 Имя: vlada

    «життя було довге і печальне,
    смерть буде легкою і непомітною,
    наступне життя також буде довгим,
    довгим-довгим,
    легким і печальним…»

    «…боротьба з системою
    Приваблює мене своєю безнадійністю.»

    «…пам’ятай…насправді система відчиняє двері
    лише для того, аби прищемити в них твої пальці.»

    розкажи мені про неї
    давай, розкажи,
    ти ж стільки разів помирав після її зникнень,
    що мав би звикнути до всього цього.

    «Постійна присутність чужого розваленого побуту, прочитані книги і відвідані свого часу лекції, вмонтовані в його письмо, проступають, мов написи на старих будинках, оскільки так чи інакше мова – це старий обжитий будинок, перенаселений запеклими, скандальними персонажами, неврівноваженими поетами, котрі намагаються підпалити його – цей будинок – кожен зі свого боку, намагаються вистрибнути з вікон горішніх поверхів, а вистрибнувши і розбившись, звільняють ще одне помешкання від своєї присутності, проте не від своєї свідомості.»

    «Мені було краще коли у всьому був безлад.
    за кілька місяців він повернеться і все нормалізується:
    і я зможу зайти собі таргана для спілкування.

    я втратив свій ритм.
    я можу спати.
    можу їсти.

    я втратив
    власний бруд.»

    «Марадона»
    0
  • 2014-05-30 00:36 Имя: vlada

    «Простіше за все змінити місце перебування. Просто переїхати куди-небудь на якийсь час, переконуючи себе, що це не просто зміна місця, це щось значно важливіше, це зміни, яких ти так довго очікував.»

    «Час від часу трапляється так, що ти починаєш реагувати на речі навколо тебе синхронно ще з кимось, хтось починає провадити тебе життям, вимовляючи за тебе якісь найнеобхідшіні речення, роблячи тобі підказки й натяки, вирішуючи зрештою, твої проблеми, які перед цим для тебе сам і створив. Це і є, наскільки я розумію, суспільна місія літератури – витягувати когось із його власного гівна, виконуючи функції штучного серця, коли твоє на якийсь час відмовляється з тобою співпрацювати.»

    «З-поміж усіх голосів
    запам’ятовується той, який ти хочеш забути…»

    …Твоє серце – це лялька, сплетена руками, які тебе люблять,
    її кров – зелена, мов чай, котрий ніхто не став пити,
    з пташиним пір’ям, з бісерними візерунками.
    це твоя лялька,
    яку ти ховаєш у внутрішній кишені,
    там де їй належить бути
    усе твоє життя.

    «все, чого ти боїшся, починається після смерті,
    і тому все, чого ти боїшся, як воно не називається,
    тебе не стосується,
    доки не починається.»

    «життя – це боксер,
    який любить свою роботу,
    нічого особистого,
    нічого зайвого…»

    «найцікавіші питання
    можуть поставити лише ті, хто живе,
    але
    найцікавіші відповіді
    можна отримати лише від померлих.»

    «- Хто повірить тобі, як ти думаєш? Ти стільки разів повертався з тих дір, за якими немає нічого, що хто повірить тобі? Там, де для них псується погода, для нас із тобою псується життя, ти ж знаєш.»

    "Марадона"
    0
  • 2014-05-30 00:40 Имя: vlada

    « - Але дивлячись на світ, ти бачиш усе,
    крім того, що бачить той,
    хто дивиться на тебе.»

    «Ну і, звісно, не лишається нічого, крім спогадів. Далі починаєш давати собі з ними раду, повертаєшся до них, упорядковуєш і класифікуєш, говорячи сам до себе: спогади – це найкраще, що в мене є, пам'ять насправді прикольна фішка, прикольніша за секс, особливо – хороша пам'ять. І особливо – за підлітковий секс. Так чи інакше все зводиться саме до нього - до сексу, себто навіть до чогось інтимнішого за секс, до якихось деталей, які найкраще запам’ятались. Очевидно, це і є ностальгія, у всякому разі – я її розумію саме так.»

    «Ностальгія, це велика механічна м’ясорубка, крізь яку пропускаєш серце, нирки і легені, пропускаєш и береш до рук рожевий фарш свого серцебиття, який продовжує битись за щось своє, незалежно від тебе. Ностальгія – нездорове почуття провини перед собою, ти весь час порпаєшся в списаних блокнотах і перечитуєш старі книги, повертаєшся до будинків, у яких жив і починаєш знову спілкуватись з друзями, яких не бачив останні сто років, переконуючи себе, що для них це були справжні сто років самотності, ну, звісно – як вони без тебе існували ці свої останні сто років, потрібно ж повертатись на місце вбивства, збирати каміння, відновлювати комунікації. І ти повертаєшся і починаєш збирати, починаєш відновлювати, продовжуєш сам себе переконувати і раптом розумієш, в яку депресію здатна ввігнати тебе твоя власна пам'ять. Без жодного шансу
    на повернення.»

    "Марадона"
    0
  • 2014-05-30 00:48 Имя: vlada

    «Кожного разу одне й те саме – дивишся на неї і намагаєшся зрозуміти, про що вона думає. Ось вона прокидається і починає одягатись, натягує на себе всі ці жіночі речі, жахливу збрую для фетишистів і підарів, жінки дивні створіння – як можна носити всі ці прикраси для трансвеститів, панчохи, сережки, і кольорову білизну, нормальні люди носять х/б і ходять строєм. Жінки строєм не ходять, хіба що нахідки. А головне – за всім цим ти просто не розумієш, про що вона насправді думає, що в неї в голові, що в неї с серці, вона все робить таким чином, аби до тебе не дійшло, що вона хотіла зробити насправді, аби ти почувався Дахном, фетишистом, який сидить і розповідає тут про її кольорову білизну. Вона все робить навпаки, вона ховає під одягом, шкірою, гландами і душею те, що ти помилково називаєш пристрастю, і що вона, в свою чергу, називає втомою. Саме в цьому дрібному несинхроні й ховається вся інтрига – хто з вас двох наробить більше дурниць і виматає більше нервів. Саме цю депресивну штуку люди називають серйозними стосунками.»

    «Ілюзії допомагають тобі виправдовувати свої поразки. Здатність життя зводити всі твої сумніви на власну користь завжди була визначальною, тому ти ніколи не погодишся з тим, що поразки не потрібно виправдовувати, що вони – поразки – це те найкраще, що в тобі є, це те, що формує твій прикус і визначає групу твоєї крові, поразки – це свідчення того, що ти не мав жодних ілюзій і жодної миті не сумнівався, що отримаєш врешті-решт по голові, а отримавши, зможеш чесно сказати: я програв цей бій, але я ніколи не стану повторювати слідом за іншими, що головне – це участь, ні фіга подібного, головне – це спробувати померти за речі, котрі ватрі того, аби за них померти.»

    «Коли я говорю їй – я
    хочу з тобою померти,
    вона не слухає до кінця,
    вона зовсім нічого
    не знає про смерть, так
    само як я нічого не знаю
    про життя.»

    «Біль – поняття, що
    залежить від часу,
    а час працює на нас.»

    "Марадона"
    0
  • 2014-05-30 00:48 Имя: vlada

    «Життя – це те, чим ти почнеш розраховуватися
    в кінці життя,
    це погані передчуття, які починають збуватися,
    це те, в межах чого ти вимушений переховуватися
    і заради чого ти погоджуєшся продаватися.

    Те, що закладається в тебе замість агресії,
    те, що ти маєш сплатити до останнього цента,
    життя – це бізнес, на який ти не маєш ліцензії,
    бог – це менеджер із аптеки, який не продасть тобі без рецепта.

    Життя – це як курс бакса, який ніколи не стабілізується,
    це як рахунок у банку, на який ти завжди опираєшся.
    І якщо ти думаєш, що це тебе не стосується,
    То я думаю, що ти глибоко помиляєшся.»

    «Хто знає, яким буде продовження,
    часто життя і обмежується свідоцтвом про народження.

    Більшість речей навіть не намагаєшся повторити.
    Чим більше бачив, тем менше хочеться говорити.

    Знаючи текст, важко досидіти до кінця вистави.
    Часто останнє бажання – це бажання усіх підставити.»

    "Марадона"
    0
  • 2014-05-30 01:23 Имя: vlada

    "Все твоє життя - це боротьба з системою. Причому ти з нею, курва, борешся, а вона на тебе навіть уваги не звертає. Вона, щойно ти зупиняєш її на вулиці і починаєш валити просто в очі все, що думаєш, демонстративно відвертається до випадкового перехожого і питається, котра година, збиваючи весь твой пафос і лишаючи тебе сам на сам зі своїми протестними настроями."

    "Гімн Демократичної молоді"
    0
  • 2014-05-30 01:24 Имя: vlada

    "За нашими з тобою маршрутами,за адресами і випадковими зупинками можна скласти великий путівник, вже стільки часу ми з тобою юоремось самі з собою, ми б ємо одне одного гострими предметами і прикладаємось одне до одного свіжими ранами, так, щоби кров наша могла перемішатись і переткти з артерії в артерію, а коли кров звертається, як вулична тогівля увечері, ми раптом забуваємо про це, ми забуваємо про свою кров і про сліди своєї любові, і про те, що всьому цьому можно було б знайти пояснення, але пояснення нікому, виявляється, не потрібне, ні тобі, ні мені, тому завтра ти знову будеш відбиватись від мене і кидати мені в серце виделки й кухонні ножі, ти будеш тікати звідси, так ніби я тебе тримаю, а я буду сидіти поміж твоїх речей і довго перебирати їх, намагаючись віднайти на кожній із них сліди твоєї любові."

    "Гімн Демократичної молоді"
    0
  • 2014-05-30 03:20 Имя: vlada

    "...- буваються в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєї присутності, такі речі розуміти треба."

    "Депеш Мод"
    0
  • 2014-05-30 04:16 Имя: vlada

    Он пьёт уже третий день, еще и погода плохая, давление, или как это называется,
    как называется состояние, когда ты пьёшь третий день и внезапно перестаешь узнавать родных и близких?
    Очевидно, давление.
    0
  • 2014-05-30 04:17 Имя: vlada

    …у меня были свои счеты с обществом – оно меня не понимало, я ему этого не забыл.
    0
  • 2014-05-30 04:28 Имя: vlada

    …я прекрасно понимаю, что по цветовой гамме и композиционным решениям
    «слава кпсс» 80-х это «всегда кока-кола» 90-х.
    0
  • 2014-05-30 04:43 Имя: vlada

    Каждый находит свой пафос; тот, кто не находит его, умирает от депрессии.
    0
  • 2014-05-30 05:08 Имя: vlada

    …там, где тебе было хорошо и уютно, кого-то следующего просто раздавит случайной балкой.
    0
  • 2014-05-30 05:43 Имя: vlada

    …я вообще не согласен, что всякий опыт полезен, по-моему, это преувеличение,
    ведь очевидно, что можно целую жизнь прожить возле моря и не видеть утопленников.
    0
  • 2014-05-30 05:44 Имя: vlada

    Если уже назвался революционером, ну так давай – выкатывай свою пушку и пуляй,
    даже если особенно не по кому, все равно – главное, что ты перестаешь играться и начинаешь делать вещи,
    за которые потом придется отвечать.
    0
  • 2014-05-30 06:12 Имя: vlada

    …если не хочешь потерять друга, ни с кем его не знакомь.
    0
  • 2014-05-30 06:13 Имя: vlada

    …настоящее путешествие не нуждается в цели
    0
  • 2014-05-30 06:38 Имя: vlada

    …время существует для того, чтобы ты его убил.
    0
  • 2014-05-30 07:06 Имя: vlada

    …с сексом среди милиционеров нужно еще подумать, от секса бывают дети, зачем нам столько милиционеров.
    0
  • 2014-05-30 07:34 Имя: vlada

    …возвращаться в места, в которых ты рос, почти то же самое, что возвращаться в крематорий,
    в котором тебя один раз уже сожгли.
    0
  • 2014-05-30 07:38 Имя: vlada

    …каждый видит в реке своих утопленников.
    0
  • 2014-05-30 07:41 Имя: vlada

    …никто не запретит блюз за то, что он сломал тебе суставы.
    0
  • 2014-05-30 07:51 Имя: vlada

    …коммерция – первый шаг к нормальным мужским отношениям.
    0
  • 2014-05-30 07:54 Имя: vlada

    …твоя музыка делает твою биографию, исправляет ее, ломает и калечит, потому что в этой жизни
    нет ничего кроме тебя и твоего саунда, потому что на этой улице, как и на любой другой, просто нет неположенных мест.
    0
  • 2014-05-30 08:06 Имя: vlada

    Внимательно следи за волнами – одна из них твоя.
    0
  • 2014-05-30 08:07 Имя: vlada

    если это твой собственный труп – расчленяй на здоровье.
    0
  • 2014-05-30 08:07 Имя: vlada

    Никогда не интересуйся политикой, не читай газет, не слушай радио, выбей кинескоп из своего ТВ, не подключайся к сети, не ходи на выборы, не поддерживай демократию, не принимай участия в митингах, не вступай в партии, не подписывай ни одной петиции к президенту – это не твой президент…
    0
  • 2014-05-30 08:16 Имя: klassika

    ...адже так чи інакше від нас залежить так мало, життя знай собі триває без кінця і початку і по кожній великій любові залишаються порожні зали очікування.
    0
  • 2014-05-30 08:26 Имя: klassika

    котися приблудне сонце нашими тихими днями, давай, моя радосте, грійся, винами і вогнями
    0
  • 2014-05-30 08:29 Имя: klassika

    Я твій антикризовий менеджер
    0
  • 2014-05-30 08:53 Имя: klassika

    "Ставити у залі під грушу й бити її до нестями,
    ніби це справді вона винна в твоїх проблемах"

    "І тиша була такою, що чути було, як їм сниться море"
    0
  • 2014-05-30 08:58 Имя: klassika

    вся справа в грамотно вибраному творчому кредо
    0
  • 2014-05-30 09:26 Имя: klassika

    За кожним плечем сдить по птаху.
    І той, який зліва, п"є зі срібної чаші кров христову, а той, що справа, який попростіше, п"є якесь гівно, якусь колу-лайт. Причому обидва п"ють за мій рахунок.
    0
  • 2014-05-30 10:17 Имя: klassika

    ...ми всі повторюємо помилки Біла і Моніки – ми лишаємо всюди сліди своєї любові, ми розмазуємо її по цупких готельних простирадлах і сірих колючих ковдрах, наш одяг і наші тіла перемащені нею, цією нашою любов\'ю, якої виявляється так багато, що її сліди лишаються всюди, де ми лишень з'являємось. За нашими з тобою маршрутами за адресами і випадковими зупинкамт можна скласти великий путівник, вже скільки часу ми з тобою боремося самі з собою, ми б'ємо одне одного гострими предметами і прикладаємось одне до одного свіжими ранами, так щоби кров наша могла перемішатись і перетекти з артерії в артерію, а коли кров згортається, як вулична торгівля увечері, ми раптом забуваємо про це, ми забуваємо про свою кров і про сліди своєї крові, і про те, що всьому цьому можна було б знайти пояснення,, але пояснення нікому, виявляється, не потрібне, ні тобі, ні мені, тому завтра ти знову будеш відбиватись від мене і кидати мені в серце виделки й кухонні ножі,ти будеш тікати звідси, так ніби я тебе тримаю, а я буду сидіти поміж твоїх речей і довго перебирати їх, намагаючись віднайти на кожній із них сліди твоєї любові
    0
  • 2014-05-30 10:42 Имя: klassika

    я просто останній стійкий комунар твоїх алкогольних комун

    справжні слухачі,
    ті,хто слухає,
    ті,хто розуміє,так -- саме вони,
    завжди підтримають і зрозуміють,
    коли ти говориш їм -- господь,
    цей пастух слабких,він
    пам*ятає про вас,
    він пастух,йому
    що зима,що літо--
    один хуй--
    вони реагують лише на хуй.
    0
  • 2014-05-30 10:46 Имя: klassika

    немає нічого гіршого, ніж коли людину питають, як у неї справи, і вона справді починає розповідати, як у неї справи.

    пригода - це коли ти потрапляєш до свого готельного номеру, маючи ключ ,і знаходиш у свожму ліжку кількох невідомих, це пригода ,я згоден, а коли ти не маєш жодної гадки, як перебути до ранку в ситуації, до якої ти потрапив, це вже не пригода і не цікавий випадок, це твоє життя ,як воно є - без прикрас і зайвого пафосу, ти просто продавлюєш простір своєю присутністю ,вириваєш для себе рівно стільки містя й тепла ,аби не змерзнути за ніч...

    кожен знаходить свій пафос, той, хто не знаходить помирає від депресії...
    0
  • 2014-05-30 11:09 Имя: klassika

    "жити значить померти, скажуть тобі одинокі кур'єри, що переносять в наплічниках сухі небеса"
    0
  • 2014-05-30 12:13 Имя: klassika

    ...мені подобається небо, тому що воно тягнеться далеко далеко і ніколи незакінчується, це мені подобається найбілье, я дуже люблю, коли щось ніколи незакінчується, і небо саме з таких речей...
    0
  • 2014-05-30 12:56 Имя: klassika

    Як говорив Ісус,розкинувши руки,-
    Я повернуся ще,суки.
    0
  • 2014-05-30 13:46 Имя: klassika

    БАЛАНЕСКУ-КВАРТЕТ ...суспільству просто бракує духу трагедії, ось народ і бухає.
    ВНУТРІШНІЙ ПОГЛЯД ОЧЕЙ ...тому що іноді варто померти, аби зрозуміти, що це й було життя, і тому що слід іноді стулити повіки, щоби побачити з якого боку сновидіння ти перебуваєш.
    НЕКОМЕРЦІЙНЕ КІНО ...ангели б мали тричі подумати, перш, ніж зв"язуватися з такими блазнями.
    АЛКОГОЛЬ ...я пишу вірші про те, як я люблю цю жінку і як я вигадую все нові і нові слова, лише б їй про це не сказати.
    0
  • 2014-05-30 13:47 Имя: klassika

    життя втрачає свою вагу
    коли вдихаєш гарячу жагу
    коли видихаєш солодкий щем
    курячи синій елем
    0
  • 2014-05-30 13:57 Имя: klassika

    Оманливість, яку тобі дарує голосна музика, ейфорія, що сповнює тебе, коли ти стоїш під великими чорними динаміками, назавжди дезорієнтують тебе, викривляютьтвої кістки, музика б'є перш за все по хребту, ти після всього цього вже не можеш , як раніше, ходити вулицями, спати до обіду в теплому ліжку, ховаючись під подушку від сонячного проміння - музика калічить тебе, переплутує твої сухожилля, вганяє в тебе коркотяги й шурупи за допомогою яких тебе можна контролювати, вживляє в тебе тисячі рецепторів, тисячі оголених клем і розкручених розеток, тобою постійно прокочується чужа кров - чорна і гаряча; почута тобою одного разу музика змінює колір шкіри, звужує тобі зіниці, перешує губи , робить різким голос і вразливими легені, роздуває вени і вганяє туди столове сухе вино, від чого ти кожного разу, почувши свою музику, втрачаєш рівновагу і випадаєш із зовнішнього, цілком нейтрального щодо тебе аудіопростору в кошмарний підводний світ персонального саунду, завдовжки ціле життя...
    0
  • 2014-05-30 14:00 Имя: klassika

    ...чого вони чекають від цього світу, ховаючись від нього за зачиненими дверима і забитими наглухо вікнами???

    мої головні герої одружуються з принципу, і вішаються з відчуття протесту, народжують від невміння відмовити і кохають від невміння стриматись, вони йдуть на злочин азартно і авантюрно, і люблять свою Батьківщину без жодного ідеологічного підтексту, більшість із них молоді і самовпевнені, вони самі розуміють, що випадок дозволив їм народитися у драйвовому місці в дивовижний час...
    Anarchy in UKR

    моя пам"ять кровоточить, обрізавшись об гострі краї реальності....

    * * * *

    Жити швидко, померти молодим....

    * * *
    ножі для вбивання тварин, зброя для самозахисту, алкоголь для самозаспокоєння, йод для самознищення, радіо для злості, телефонні автомати для зберігання тиші...
    * * * *

    у мене були свої рахунки з суспільством - воно мене не зрозуміло, я йому цього не забув....
    0
  • 2014-05-30 14:06 Имя: klassika

    ми будемо з тобою багато мандрувати
    з місця на місце від ломки до ломки....

    розхитуєш містки, якими подались, -
    так легко перейти, така спокуса впасти....

    На даний момент абонент недоступний.
    Життя - процес взагалі підступний,
    так нібм тонеш серед ріки.
    смерть твоя - невелика втрата,
    просто змінюється оператор,
    й повільно зникають вхідні дзвінки.
    0
  • 2014-05-30 14:24 Имя: klassika

    Іще існує відчуття, що все гаразд, та до пуття це відчуття ні я , ні ти в собі не можем віднайти, тому сприймаємо життя з відсутністю мети...
    0
  • 2014-05-30 14:28 Имя: klassika

    радість- це те, що дається з боєм
    ні краплі смутку ні краплі сумніуву
    і я колись стану простим китобоєм
    і запишусь на норвезьку посудину

    І я колись знатиму корабельні секрети
    матиму жили, від праці здуті.
    Для мене горітимуть червоні комети
    в зеленого неба вязкому мазуті.

    Впливши колись у хвилі безкраї
    в сірому светрі грубої вязки
    я гнатиму втомлені китові зграї
    від пляжів Японії і до Аляски

    І чорні кити, рвучись на свободу
    не вірячи що їх можна дістати
    падатимуть із небес у воду
    наче підбиті аеростати

    Колись це завершиться пяним застілльям
    Апоки я сплю на залізній шконціі
    І гріюся у вагонах з вугіллям
    і граю в трамваях на губній гармошці

    і життя моє котиться, ніби колесо
    не маючи жодного інтересу
    солодкими яблуками по укосу
    теплими хвилями на одесу
    0
  • 2014-05-30 14:48 Имя: klassika

    скільки утіх і всіляких затій пропонувало життя
    і що цікаво – на кожну була стаття
    0
  • 2014-05-30 14:51 Имя: klassika

    До кінця допливе лише той, хто від початку не боявся потонути, хто відчував солодку радість, хто переживав справжній відчай, ось саме він і допливе до кінця, якщо, звісно, не обламається.

    Усе в цьому житті залежить від тебе, доки ти сам ні від кого не залежиш.
    0
  • 2014-05-30 15:03 Имя: klassika

    Життя – процес взагалі підступний,
    так ніби тонеш серед ріки.
    Смерть твоя – невелика втрата,
    просто змінюється оператор,
    й повільно зникають вхідні дзвінки
    0
  • 2014-05-30 15:24 Имя: klassika

    я люблю цю країну навіть без кокаїну
    0
  • 2014-05-30 15:41 Имя: klassika

    Все твоє життя - це боротьба з системою. Причому ти з нею, курва, борешся, а вона на тебе навіть уваги не звертає.
    0
  • 2014-05-30 15:41 Имя: klassika

    "Підшкірне відчуття системи - головна психосексуальна травма мого дитинства"

    "БігМак в квадраті"
    0
  • 2014-05-30 15:43 Имя: klassika

    "І він ступив на цю дивну трасу
    Авіалініями Донбасу,
    Де на сніданок — лише бухло,
    Мріючи про країну шалену,
    Він вилетів за кордони шенгену,
    Лишивши усе, що в нього було
    0
  • 2014-05-30 16:25 Имя: klassika

    "...Ми розумілись на нашому віці,
    Як на таємній і рідкісній грі"
    0
  • 2014-05-30 16:46 Имя: klassika

    "...гарячі українські серця, загорнуті в свіжу російськомовну пресу..."
    0
  • 2014-05-30 16:54 Имя: klassika

    "...в якийсь момент я його зрозумів - о"кей, думав він, нормальні чуваки мені трапились (це він про нас), відвезу їх куди треба, повернус ьназад, уб"ю цю суку на хуй, відремонтую копійку, пострижусь, о"кей..." )))))))))

    "...світ мертвих дихає з тобою одним повітрям... це лише справа часу, одного разу ти прийдеш сюди і тобі охоче поступляться місцем..."
    0
  • 2014-05-30 17:04 Имя: klassika

    З’являються різні герої коміксів час від часу, але прослідкувати, хто вони і для чого з’являються в нашому житті, дуже важко…
    0
  • 2014-05-30 17:30 Имя: vlada

    "всяка риба мов політичнй режим
    починає псуватись з голови."

    "ах ця партизанська війна яку вели
    хтось ще і досі вірить чекає вістей
    воно і тепер виступає тихо з імли
    і маркером болю торкає сплячих дітей."

    "холодне начиння часу облич і речей
    ображені пам*яттю свідки розмиті загати
    це ніби ріка що невпинно тече і тече
    незалежно від того чи будеш ти перепливати."

    "і зрілість мов дівчинка - підліток яка без мети
    запізнюється зникає і не говорить йому
    яка вже знає що можна і не прийти
    проте ще не знає чому."

    "господь копається в давніх блокнотах
    з якими постійно має мороку
    знаїодить у списку твоїх знайомих вагаєтьсяомина
    й викреслює їх імена."

    "тінейджерські зіткнення в кінотеатрах
    вуличний секс фасований чай
    скільки утіх і всяких затій пропонували життя
    і що цікаво - на кожну була стаття."

    "поразки завжди забуваються наче біль
    важко бути героєм коли це не коштує жодних зусиль"

    "всі ці підлітки такі беззахисні проти років
    і їхні серця тверді наче грифель
    та разом з тим наче грифель крихкі
    і тільки й лишається слухати зиму що звідкись та нависа
    і пластиковою запальничкою прогрівать небеса."

    "Від приступів
    мовчання, тиші,
    від пилу
    по нічних лаштунках
    все вищі тіні, все скупіші
    деталі у твоїх малюнках.

    Але чуттям,
    яке осіло,
    орнаментом
    в старих тканинах
    ти вмієш розрізняти світло
    в деревах, друзях і тваринах.

    Так само
    рік важка протяжність -
    заповнена дбайливо ніша -
    плекаючи з роками вдячність, стає чим глибша, тим тихіша."

    "бо стежка їх біла, а віра тверда,
    ніби ще не розведений аспірин."

    "тихо росте душа,
    мов ламкий очерет."

    "...кожну дорогу насправді різнить
    лише кількість зупинок."

    "адже самотність не в тім, що ти не отримуєш пошту, а в тім,
    що ти і сам нікому не пишеш."

    "Навіть якби ти покинула ті місця,
    в яких народилась і де лишалась чекати,
    де формувались риси твого лиця
    і починались географічні карти,

    навіть якби ти вживала чужі слова,
    торкалась чужих плечей і чужих простирадел,
    і навіть звідтіль, куди мало хто заплива,
    не поверталась, хоч хто би тобі не радив,

    навіть якби ти тікала від власних слідів,
    від власних слідів на подвір*ї сонця в ринвах,
    якби уникала присмерків і холодів,
    приспавши чужих кошенят на своїх колінах,

    ти би примчала, всупереч всім листам,
    назад - де високі дими і гарячі стіни,
    напевне знаючи, що навіть там
    ти його не зустрінеш."

    "старість це завжди поразка
    це навіть не втрата
    скоріше володіння чимось що швидко встрачає вартість."

    "час це змыя яка полює на метеликів
    скажімо високі зелені стебла часника
    що ростуть перед будинками
    або мости через замулену ріку на яких валяються
    фісташки і лотерейні квитки -
    хто знає з чого насправді складається твоя присутність."

    "в зимових голосах завжди більше тепла, аніж змісту."

    "пам*ять заповнює те місце в тобі, де знаходилась ніжність."

    "...простіше ставитись до себе, цього, виявляється,
    достатньо аби вибирати з життя
    менш потрібні тобі шматки;"

    "Є така погана звичка - виносити з минулого непотрібні тобі речі, щоби в якийсь момент зупиниться
    і зрозуміти, що не можна
    винести стільки горя і втіхи,
    життя дарує надто багато спокус, надто приваблива
    штука це життя -
    достатньо коротке, щоби перповідати його за один раз,
    і надміру депресивне, аби знайти співрозмоіників
    для такої розповіді."

    "Та частина життя,
    яку називають життям,
    ніколи б не вмістила в собі такої кількості звуків.
    Ти говориш - тиша, знаючи, що тиша це і є те,
    чого ти не можеш почути."

    "Ісус думає про тебе, коли ти думаєш про наркотики."
    0
  • 2014-05-30 17:30 Имя: vlada

    "Хтось думає про тебе,
    коли ти думаєш про своє виживання."

    "Якби ти тільки знав, які незбагненні
    речі діються навколо тебе,
    якби ти тільки міг забути бодай
    половину
    із того, що знаєш."

    "Десь обов*язково має бути це місце,
    в якому сходяться час від часу
    всі твої сонця, якісь такі речі
    про які ти весь час пам*ятаєш..."

    "минулого немає, просто є найбільш віддалені ділянки теперішнього,
    повертатися на які важко й небезпечно."

    "все функціонує лише за твоєї присутності,
    все закінчується лише з твоїм помиранням,
    все це ніколи не припиниться,
    все триватиме безкінечно,
    без кінця і початку,
    до самої смерті."

    "Нічого не зміниться з твоїм від*їздом,
    і нічого не зміниться, якщо ти зиалишишся,
    окрім твоєї пам*яті,
    окрім якої взагалі нічого не залишається."

    "не зазирай, нікли не зазирай
    в порожні очі своєї совісті,
    не торкайся цих тихих нерухимох
    озер, під цією в*якою поверхнею
    стоять вони всі - всі, хто має
    пройти твоїм життям, щоби
    залиши в ньому мусце для тебе."

    "Вона взагалі болісно реагувала на міміку і рухи нашого часу..."

    "Час справді іноді стискається, спресовується дивовижним чином, затискаючи тебе в собі, як жертву кримінальних розборок в цементі, можливо, це пов*язано з дорослішанням, я ще не знаю, треба буде обов*язково перевірити."

    "...можливо, саме для цього й потрібен перехід до прози, проза, як мені видається, річ куди інтимніша, як можна, скажімо, розповісти про сексуальні збочення своїх друзів у вінку сонетів? Вінок сонетів сам по собі сексуальне збочення."

    "...мені завжди простіше було наводити приклади, ніж появнювати їх, сподіваюсь, ти мене розумієш."

    "Загалом - немає більшості речей, про неіснування яких ти б ніколи не подумав."

    "...менізагалом здається, що всі ці питання пов*язані з тим, що і для чого ти пишеш, насправді зводяться до таких моментів твого особистого наближення до того, що помилково називають життям."

    "цитатник"
    0
  • 2014-05-30 17:47 Имя: vladisla

    "Життя - процес взагалі підступний, так ніби тонеш серед ріки.
    Смерть твоя - невелика втрата,
    просто змінюється оператор,
    й повільно зникають вхідні дзвінки."

    "Партизан до тих пір вважається партизаном,
    доки є ворог, в тилу якого він партизанив."

    "Час - це лиш те, що кожен із вас
    вмістив у своїх очах."

    "Життя завжди робить чіткий розподіл.
    Залежно від того, на якому боці ти опинився, і складається твоя кар*єра."

    "Ненависть - це як здатність їздити на велосипеді:
    вона з*являється, навіть якщо
    в тебе немає велосипеда."

    "Мова - це те, що заважає порозумітись. Натомість побут робить людей уважними, а уважність - перший крок до ніжності."

    "Людина - істота довірлива, вона потребує ідеалу, потребує стереотипів, солодкої підміни понять. Чоловіки - більш довірливі, жінки - менш, проте страждають від довірливості, передусім, саме жінки, можливо тому, що чоловіча довірливість стосується лише чоловіків, на жінок вона не розповсюджується."

    "...оскільки баби завжди люблять справжніх клоунів. Хоча заміж виходять за акробатів."

    "Найбільша перевага, яку отримуєш зі смертю, - це можливість не брати участі в суперечках навколо власного імені."

    Ефіопія
    0
  • 2014-05-30 17:51 Имя: vlada

    "шкіра стає особливо чутливою від безсоння,
    і голос стає особливо глибокий від недоїдання,
    коли ти нарешті перестанеш говорити,
    коли тебе нарешті починають слухати."

    "Ранньої осені на початку дев*яностих
    можна було померти
    лише від вимовлення цих слів - рання осінь, ранні дев*яності."

    "Сучасні поети пишуть про зникаючу, примхливу
    субстанцію свого страху..."

    "тому що є багато причин триматись за близьких нам людей,
    тому що так чи інакше любов - це командна гра,
    тому, врешті-решт, що більше за смерть
    кожен із нас боїться
    опинитися
    сам на сам
    зі своїм
    життям."

    "Лілі Марлен"
    0
  • 2014-05-30 18:10 Имя: vladisla

    "і тому що слід іноді стулити повіки, щоби побачити
    з якого боку сновидіння ти знаходишся;"

    "Міцно тримай у руках кольорове ганчір*я і скотч,
    якими стягнуто різані вени нашого героїчного часу."

    "і по кожній великій любові
    залишаються порожні
    зали очікування."

    "Досвід не дає тобі нічого, він, скоріше, чогось тебе позбавляє, скажімо, ілюзій."

    "Люди багато говорять про свої почуття, проте в більшості випадків навіть не знають, якого кольору очі з ким вони сплять."

    "Лілі Марлен"
    0
  • 2014-05-30 18:34 Имя: vlada

    як мало в мені лишилося суспільно-морального і як багато — індивідуально-порнографічного.
    0
  • 2014-05-30 18:34 Имя: vlada

    ти живеш, доки ти слухаєш всі рухи і шерехи глибоко під своєю шкірою,

    ти живеш, доки бачиш, що там робиться –

    всередині речей і предметів, що там постає – за поверхнею видимого.
    0
  • 2014-05-30 18:35 Имя: vlada

    в цієї дівчинки жили настільки тонкі, що інколи в них

    не може пробитися кров,

    взимку, коли шкіра пересихає, як ріки, чуєш її серце?

    її серце б’ється повільніше,

    це значить, що тепер вона або спить,

    або просто дуже спокійна.
    0
  • 2014-05-30 18:38 Имя: vlada

    Самотні чоловіки, зачинені в своїх кімнатах, з чорно-білими телевізорами і поганими меблями, щоранку викручують собі мізки у роздумах про те, чим би сьогодні зайнятись, як би перебути ще один святковий, порожній день, відраховуючи години й секунди, коли до них знову прийдуть їхні діти, коли повернуться з церкви їхні сусіди, коли відчиниться бар і на рецепції сидітиме найкраща дівчинка в готелі.
    0
  • 2014-05-30 19:00 Имя: vlada

    Життя схоже на офісний комп – сервер у нас, у принципі, один на всіх, але кожен має свої улюблені порносайти.
    0
  • 2014-05-30 19:12 Имя: vlada

    Життя дорослого білого гетеросексуального чоловіка і має складатись із таких самодостатніх занять - там, футбол, пиво, тьолки. Можна навіть без тьолок. І без футболу.
    0
  • 2014-05-30 19:27 Имя: vlada

    Всі давно заплющують очі на просування алкогольних брендів на вітчизняний ринок, для багатьох уже давно зникла інтрига в ядерному протистоянні водяри з кока-колою, більшість для себе давно вже вирішила, що краще просто мішати і не паритись із цього приводу.
    0
  • 2014-05-30 19:40 Имя: vlada

    Це суспільство розвалиться зсередини через відсутність незалежних профспілок.
    0
  • 2014-05-30 20:02 Имя: vlada

    Коли-небудь суспільство обов’язково попуститься, народ перестане врешті-решт забивати собі голову курсом бакса і рейтингом президента, мають же коли-небудь громадяни нашої молодої республіки зрозуміти, що пів тисячі членів у парламенті це куди аморальніше за сотню повій на трасі. Та й коштує їхня любов значно дорожче. Я вже не говорю про отримане задоволення. Так що кохайтеся, чорнобриві.
    0
  • 2014-05-30 20:12 Имя: vlada

    Скінгеди бувають різні: бувають скінгеди ідейні, бувають скінгеди кармічні, бувають просто різні уйобки, котрі називають себе скінгедами, щоби сподобатись бабам.
    0
  • 2014-05-30 20:24 Имя: vlada

    Намагання відповзти на соціальний маргінес є настільки ж природнім, наскільки природнім стає зрештою пошук винних у власній соціальній невлаштованості.
    0
  • 2014-05-30 20:28 Имя: vlada

    ...оскільки з американських гірок, які називаються українськими виборами, добровільно знімають лише трупи.
    0
  • 2014-05-30 20:50 Имя: vlada

    І не треба говорити, що гроші не пахнуть і що всі професії потрібні. Потрібні ті професії, які хоча б комусь приносять користь.
    0
  • 2014-05-30 21:00 Имя: vlada

    політикам не подобаються всі ці клоуни на сцені, артистам не подобається, що потрібно запам’ятовувати прізвище того, за кого ти сьогодні агітуєш, широким масам не подобається, що політики і клоуни на сцені підозріло між собою подібні.
    0
  • 2014-05-30 21:12 Имя: vlada

    Світ приречений на боротьбу протилежностей, і протилежністю копірайту в будь-якому випадку лишатиметься його цілковите ігнорування.
    0
  • 2014-05-30 21:19 Имя: vlada

    Років сім тому потрапив я до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. У нас була дивна компанія – якісь функціонери з управлінь по зв’язках із громадськістю, кілька ректорів, жменька журналістів і пару лузерів на зразок мене, котрі потрапили сюди незрозуміло як.
    0
  • 2014-05-30 21:22 Имя: vlada

    Було зимно, Брюссель стояв засніжений, пам’ятник хлопчику, котрий пісяє, наводив на думку про геморой та застудження придатків
    0
  • 2014-05-30 21:27 Имя: vlada

    Але я знаю напевне – і це жодною мірою не стосується політики – що доки в країні будуть громадяни, які вважають за нормальне вхуячувати в італійських футбольних пенсіонерів по 20 мільйонів зелені, в цій країні не буде ні нормального відкритого суспільства, ні нормального профспілкового руху, ні нормальних соціальних гарантій. Ні нормального футбольного чемпіонату, до речі.
    0
  • 2014-05-30 21:46 Имя: vlada

    Років до тридцяти чоловічий вік розмивається, розсмоктується по жирових складках. Ми дивимось на кабанів, які обіймають посади начальників муніципальних департаментів, і навіть не думаємо про те, що більшості з них зараз ледве чи є тридцять років, що це і є насправді наша золота молодь, жирна українська юнь
    0
  • 2014-05-30 22:19 Имя: vlada

    Ну, але той, хто одного разу збив кашкета з поліцейського, знає, що в того під кашкетом – зіпріла від страху лисина.
    0
  • 2014-05-30 22:29 Имя: vlada

    відсутність ілюзій щодо системи сприяє самоорганізації.
    0
  • 2014-05-30 22:38 Имя: vlada

    Але кого ти запросиш на антифашистський концерт? В тій таки Німеччині, антифашистські настрої в якій, так історично склалось, не настільки потужні, на антифашистські концерти традиційно запрошують панків. У нас на всі концерти – і фашистські і антифашистські – прийнято традиційно запрошувати Кіркорова. Панків у нас не запрошують нікуди, вони, як правило, приходять самі, а виводить їх міліція.
    0
  • 2014-05-30 22:43 Имя: vlada

    Наші невеселі часи будуть значитись у підручниках історії як епоха шарових концертів і поганої музики, дослідники будуть копатись у наших спорохнявілих похованнях і говорити – ці люди жили марнотно й печально, їх глушили неякісною музикою і годували ідеологічним лайном, бачите які в них крихкі, покручені кості? Це від естрадної музики. Ну, і від алкоголізму також. І хто з ними буде сперечатись?
    0
  • 2014-05-30 22:47 Имя: vlada

    "...оскільки боротись із громадянськими свободами, це те саме, що боротись їз грипом у загальноосвітніх навчальних закладах - ти просто не знаеєш, із кого починати."
    0
  • 2014-05-30 23:00 Имя: vlada

    телефони існують, аби повідомляти ними різні неприємності. телефонні голосм звучать холодно й офіційно, офіційним голосом простіше переказувати погані новини.
    0
  • 2014-05-30 23:59 Имя: vlada

    таке враження, ніби повз мене пройшла смерть. Або проїхав товарний потяг.
    0
  • 2014-05-30 23:59 Имя: vlada

    тієї ночі він спав глибоко й спокійно, наче хтось переганяв крізь нього сни.
    0

Добавить комментарий



Каптча: